МИ ЄДИНІ
Я домой вернулся в родной Крым-
горы,небо и чаруюшчее море...
І я теж вернувся в рідний дім,
де ліси,річки й Карпати гори...
Сумрачно и с болью на глазах
Мой отец встречает на пороге.
А у моєї мами біль і жах,
мліє серце і підкошуються ноги.
Мы домой вернулись в мирный час,
Але не живі,а в домовинах.
І не сміхом,а плачем встрічають нас...
Почему же плачет мать о сыне?
Почему брат брата убивал?
Хто народ наш розділити хоче?
Я ж в Криму у тебе віддихав.
А я ездил у твое Яремче!
Плачет Крым,Днепро,Кировоград,
Плаче Львів,Франківськ і Буковина.
Все мы братья- мы один народ,
Батьківщина в нас одна-це Україна!
Ты не плач отец и не грусти,
За тобой с небес я наблюдаю...
Й ти матусенько,пробач мене,прости,
Що вернувшись, я тебе не обнімаю.
В ангелов теперь мы превратились,
В небесах на варті,щоб стояти!
Вместе мы сплотились и сроднились!
Щоби завжди Вас охороняти!
Написав Яцків Ярослав Іванович- мій тато. взято с В Контакте.